Здоров’я безцінне, і в більшій мірі це розуміють люди, які ведуть активний спосіб життя, зокрема, практикують бойові мистецтва, тому, що кожне пропущене тренування через травму зупиняє або сповільнює наш прогрес, наше вдосконалення і віддаляє нас від поставлених цілей!
В Кендо, нажаль, як і в будь-якому іншому бойовому мистецтві чи професійному спорті завжди є ризик травматизму, і саме після декількох випадків травм у кендок під час тренувань і лікування в мене, виникла ідея дослідити більш детально питання травматизму в Кендо та його профілактики, та донести цю інформацію до всіх бажаючих!
З цього дня, сумісно із Федерацією Кендо, Іайдо та Дзьодо України, ми розпочинаємо цикл публікацій на тему спортивного травматизму та його профілактики у спортсменів, що практикують Кендо.
Маючи досвід в обслуговуванні тренувань та змагань з таеквондо, кік-боксингу, рукопашного бою, в Кендо вперше знадобилося врахувати наявність зброї та її нерозривний зв’язок із тренувальним процесом (що відрізняє Кендо від вищевказаних видів спорту), це вдалося завдяки регулярним заняттям протягом 14 місяців в Київському додзьо.
На мою думку, завжди існує зв’язок «причина-наслідок», тому найперше спробуємо з’ясувати причини будь-яких травм під час тренувань, основні з яких:
1. Недоліки і помилки при проведенні тренувань (порушення регулярності занять, поступовості фізичного навантаження, послідовності в оволодінні руховими навичками, неправильне виконання вправ чи бойових елементів, недостатня чи неправильна розминка).
2. Недоліки організації тренувань і змагань (проведення занять без контролю семпая чи сенсея, невірне розміщення кендок один щодо одного, тривалі поєдинки кендок із різними рівнями підготовки).
3. Недоліки в матеріально-технічному забезпеченні тренувань і змагань
4. Несприятливі метеорологічні і санітарні умови при проведенні тренувань і змагань.
5. Порушення вимог медичного контролю (недостатня підготовка у фізичному плані, наявність протипоказів до тренувань, нехтування дрібними травмами та періодом відновлення).
6. Недисциплінованість спортсменів (нечітке виконання вказівок сенсея чи семпая, поспішність, неуважність, грубість, порушення режиму).
Для більш глибокого розуміння, кожну травму, специфічну для Кендо, ми будемо розглядати окремо, разом із способами її профілактики. Першим в нашому списку будуть травми Ахілового сухожилку.
Ахі́ловий сухожи́лок (п’яткове сухожилля) — найтовщий і найміцніший сухожилок людського тіла. З’єднує литковий і камбаловидний м’язи з п’ятковою кісткою. Сухожилок – це сполучнотканинний тяж, який не має власних судин і отримує живлення шляхом проникнення(дифузії) з оточуючої оболонки. Ахіловий сухожилок – єдиний, що дозволяє підніматися на пальці і підстрибувати, те, без чого неможливо виконати фумікомі. Через велику кількість вправ, пов’язаних із навантаженням ахілового сухожилку в Кендо, завжди є ризик отримати запалення, перенапруження, розтягнення, чи навіть розрив.
Патологію ахілового сухожилку можна класифікувати наступним чином:
1. Тендіноз – серія мікронадривів волокон сухожилку, що послаблюють його і викликається перевантаженням. Симптоми включають в себе зниження сили, об’єму рухів, біль. В результаті може викликати надрив або розрив, що буде вимагати оперативного лікування.
2. Тендиніт – запалення, зазвичай перебігає із збідненою симптоматикою, не завжди викликає біль і дуже рідко прогресує в розрив.
За даними Всеяпонської Федерації Кендо, розрив найчастіше виникає у кендок віком від 25 до 35 років.
Що робити?
В першу чергу, якщо ви відчули біль, дискомфорт в ділянці ахілового сухожилку, необхідно зупинити тренування і прикласти холод місцево. Наступним кроком буде накладення еластичного бандажу, який буде незначно обмежувати рухи(пов’язка ні в якому разі не має бути тугою) і прийняти при підняте положення кінцівки – на рівні або вище рівня серця. Потім звернутися до лікаря, який розпланує програму лікування і реабілітації. Розрив не можна сплутати ні з чим – з’являється відчуття різкого удару в ділянку ахілового сухожилку і різкий біль, а також неможливість активно розігнути стопу і стати на пальці. В такому випадку потрібна невідкладна госпіталізація і оперативне лікування, період відновлення після якого у професійних спортсменів може тривати 5-6 місяців. В будь-якому випадку, попередити і не допустити простіше і, з огляду на втрачений час, корисніше.
Для того щоб уникнути травм ахілового сухожилку, потрібно дотримуватися декількох простих правил:
1. Зручне взуття у повсякденному житті – задній край черевика не повинен здавлювати чи натирати надп’яткову ділянку, а також взуття не повинно обмежувати рухів у гомілково-ступневому суглобі
2. Будь – яке тренування повинно починатися з розминки, яка має займати не менше 1/6 часу заняття. Основою підготовки ахілового сухожилку до навантаження є вправи на розтягнення, але, УВАГА! – не можна розтягувати без попереднього розігріву, яке забезпечить достатній кровообіг. Тому доцільно буде розминку починати з розтирання і розмасажовування надп’яткової ділянки, потім поступово, виконати всі рухи в суглобі без і з поступовим збільшенням навантаженням – для цього підійдуть вправи згинання-розгинання, кругові рухи, легка пробіжка та підстрибування. Після цього можна починати вправи на розтягнення.
3. Розтягувати ахіловий сухожилок потрібно поступово, не намагатися одразу досягнути максимуму.
4. Невідомий китайський майстер бойових мистецтв сказав: «Для того щоб навчитися робити швидко, спочатку навчися робити повільно!» Кожен рух потрібно довести до досконалості в повільному виконанні, лише потім розвивайте швидкість!
5. Ретельне прибирання додзьо дозволить уникнути наступання на сторонні предмети і рефлекторних швидких змін положення стопи.
6. Правильно вдягаючи хакаму, ви ніколи не спіткнетеся і уникнете різкого навантаження ахілового сухожилку і зв’язок стопи.
7. І останнє, японці – мудрі люди, і, як показує практика, ретельне дотримання правил поведінки в додзьо, дозволяє уникнути не тільки травм, але і непорозумінь із сенсеєм чи семпаєм.
В будь-якому випадку, кожна травма, навіть найдрібніша, потребує консультації лікаря, який встановить індивідуальний план відновлення і швидкого повернення до тренувань!
Григоровський Володимир, ортопед-травматолог
МКЛ № 9 м. Києва, спортивний лікар Федерації
Кендо, Іайдо і Дзьодо України.
doctor@kendo.org.ua
