Вітаємо всіх учасників що успішно подолали атестацію.

За станом на 10.03.2012 року 15 854 особи вважаються загиблими в наслідок стихійного лиха, а ще 3 155 осіб – зниклими безвісти.
Понад 340 тисяч осіб продовжують проживати в евакуації, в тимчасовому житлі.

Землетрус призвів до зсуву осі Землі на 15 см. Згідно з попередніми розрахунками, тривалість земної доби скоротилася на 1,6 мікросекунди.
Збитки від землетрусу оцінюються в 309 млрд доларів США.

Землетрус призвів до масштабної аварії на атомній станції Фукусіма-1, в наслідок якої стався викид в атмосферу великого обсягу радіоактивних речовин.
Відновлення та відбудова Японії є головним пріоритетом роботи японського Уряду.

Згадати хроніку подій річної давнини можна на нашому сайті за цим лінком http://kendo.org.ua/blog/335

Під час зустрічі були обговорені проблемні питання розвитку кендо в України.

В зустрічі також взяли участь представники Української федерації кендо.

Федерація кендо, іайдо та дзьодо України щиро вдячна пану Alain Ducarme за приємну зустріч та чудову нагоду розпочати реальний діалог щодо об’єднання кендо в Україні.

Нам многое удалось сделать, многое удалось достичь. Многое из того, что заставило каждого понять, для чего он занимается кэндо, увидеть свой прогресс и понять, что нужно двигаться дальше.

В этом году прошел первый, ставший международным, семинар под руководством президента Федерации кэндо, иайдо и дзедо Украины, Годай Хироки сэнсэя. Особо ценен был он и тем, что помимо кендоистов украинских клубов из городов Киев, Одесса, Мукачево, Львов, на семинаре присутствовали гости Украины: кэндоисты из столицы Беларуси, города Минска, которые так же приняли участие в предшествующей семинару тренировке Киевской Федерации Кэндо.

Мы приобрели новых друзей, почувствовали интерес к нашему кэндо, и надеюсь стали хорошими друзьями для ребят из Беларуси.

Подтверждение чего, стало приглашение на последующий семинар в Минске под руководством гостей из Австрийской Ассоциации Кэндо, которым воспользовались представители нашей Федерации.

Впервые в уходящем году, команда Федерации приняли участие в кубке Харькова по кэндо, где было взято 3-е место. Но это не главное. Так случилось, что в пулах против нашей команды были в основном представители клубов кэндо России, в которой история развитие кэндо имеет более длительную историю, чем в Украине. И было очень приятно почувствовать интерес к нашему кэндо которое проявили российские кэндоисты. Мы приобрели новых, интересных и сильных друзей, а это, очень значимо для нашей организации.

Уходящий год не стал исключением и в плане проведения очередного, пятого, Всеукраинского кубка посла Японии в Украине. И еще накануне подготовки турнира, в память о трагических событиях, произошедших в Японии, организаторами было принято решение провести турнир в скромном и сдержанном формате.

Здесь важно отметить, что на предшествующей турниру аттестации наши друзья и партнеры из Одесской областной федерации Кендо и Будо, успешно прошли свою первую аттестацию. И также следует отметить их особое рвение в изучении кэндо, которое они демонстрировали на протяжении года, посильную помощь в котором оказывали представители нашей федерации.

Завершением года, традиционно стала зимняя лига. В которой приняли участие представители Киевской федерации кэндо. Следует сказать, что из года в год, внутренние лиги КФК становятся интереснее, насыщенными хорошими поединками, в которых участники демонстрировали как технику, так и хорошую силу духа в сочетании с красивыми иппонами. Не было слабых противников, не было не интересных боев. И можно смело сказать, что этот марафон кэндо с достоинством выдержал каждый участник.

В итоге, хочется сказать, жизнь федерации прошла насыщенно и успешно, в этом году представители Федерации, посещали додзе Беларуси, Франции, Испании, где наш представитель в составе международной команды занял 2-е место. А так же поездку президента Федерации , Годай Хироки в Валенсию, где он провел тренировки в местных додзе.
Мы постепенно развиваемся и раскрываем для себя новые горизонты, где можно посмотреть других и показать кэндо Украины.

Отдельно, хочется отметить представителя Федерации Дениса Федчука. В этом году, он не только заслуженно получил первый дан кэндо, но и испытал счастье пополнения семьи с рождением второго ребенка. С чем мы его искренне поздравляем!

И в заключении, я думаю, стоит сказать. Ни для кого не секрет, что в нашей федерации к вопросу аттестации подходят очень строго. Чем дальше ты претендуешь на получение очередного ранга, тем строже к тебе внимание. И это не прихоть наших сенсеев. Это еще и результат внимания, которое обращено в сторону Федерации со стороны сенсеев Японии. Мы не изобретаем ничего нового, у наших сенсеев, в их додзе очень долгая история уходящая корнями во времена, где быть мастером меча означало жить. И то, что в этом году, у нас появился первый дан, это не мало. Это событие, которое показывает, что изнурительные тренировки и жесткие экзамены, можно преодолеть силой своего духа, силой своего сердца, и верой в силу своего меча.

Удачи всем в новом году. Веры в свои силы. И новых достижений на пути меча в новом году!

Иван Чуйков
1-й кю кэндо.

Значимое событие в мире кэндо, которое по праву считается главным турниром года несмотря на то что участвовать могут только представители Страны восходящего солнца.

Этот турнир притягивает внимание многих любителей кэндо, ведь на площадке встречаются лучшие из лучших, прошедшие испытания сложного отбора. Одно только участие в таком турнире заслуживает уважения не говоря о победе.

Турнир был прекрасен во всех отношениях, зрители – настоящие ценители, верность традициям, история на протяжении которой множество прекрасных бойцов, выходило добиваться высокого титула, стремясь показать свое наилучшее мастерство.

Будокан был просто наэлектризован, и наполнен энергией каждого присутствующего в нем.

Турнир еще раз показал – у каждого свое кэндо. Мастера высочайшего уровня демонстрировали красоту искусства владения мечем, применяя изысканную тактику и стратегию. По мере приближения к финалу напряжение росло, и к третьему раунду можно было явно ощутить, что прочность тонкой грани отделяющая победу от поражения зависит от единственного мгновения потери концентрации одним из соперников. Ни каких лишних движений трюков. Это было сражение Ки, противники шли друг на друга еще и еще, пытаясь найти слабое место, сломать соперника силой духа, потому как других возможностей взять иппон не было.

Ивашита (хики – котэ) выходит в полуфинал на Таканабе (цки, котэ), А Йошимура (мен) на Хигашинага (мен).

В 4 раунде за выход в полуфинал встретились Йошимура и Щодай, оба кэнши практически никогда не отступают, это поединок был достоин отдельного внимания. Два бывших чемпиона, два лучших фехтовальщика Японии, дзедан но камае против чудан но камае. Основное время отведенное для поединка окончено. Энчо. Йошимура постоянно атакует, атака на атаку и в результате Йошимура берет мен как раз в тот же миг когда Щодай намеревается нанести мен – котэ. Уже замедленная съемка отчетливо показала что Йошимура четко прочитал его намерение.

Откровенно говоря, после победного мен в энчо, я считал, что Таканабе будет еще сложнее чем в прошлый раз победить Йошимура, почему то я не сомневался, что в финале будут именно Таканабе и Йошимура, оба сильные соперники и оба уверенно шли к победе. Но Йошимура в полуфинале терпит поражение от Хигишинага (суриаге мен, суриаге мен) проходящего в финал. Казалось, что Хигашинага так же как и Йошимура в своем поединке прочитал намерения соперника. Таканабе в свою очередь побеждает Ивашите проведя свой коронный мен, считающийся самым быстрым в Японии. И вот финал, удар в барабан буквально развеивает все посторонние звуки и Небо и Земля замирают в ожидании победителя и побежденного.

Поединок не был агрессивным, но в кендо нет защитных техник, поэтому победу всегда приходиться искать в атаке, в миг сокращается дистанция, рывок, цки. невероятно мощное цки за долю секунды до того как Хигашинага сделал выпад на мен. Дальше для Хигашинага переломить ход поединка стало очень тяжело, и как многие финалы в этом году Таканабе довел до победы.

Я очень рад за Таканабе – сан, ведь к победе во Всеяпоском Чемпионате он шел очень долго, несколько раз проходя в финал и проигрывал. По сравнению с прошлыми финалами я заметил существенные изменения, не сколько в техническом плане, сколько в личностном. И об этом свидетельствовал прошлый финал в котором ему удалось провести великолепный мен против Йошимура. Именно тот бой был примером концентрации, тайминга и технического исполнения. Пример Таканабе – сан показывает, насколько важна не только техническая подготовка, но и духовное совершенство, самоконтроль, который не позволяет захлестнуть тебя эмоциями. Воля к победе, позволяющая вложится в один решающий удар. Уверенность и твердость духа, ломающая атаку соперника.

В кэндо бой завершиться если одна из сторон нанесет два решающих иппона, но на мой субъективный взгляд этот финал завершился, уже после того, как был нанесен цки.

Любой турнир является кульминацией наших ежедневных тренировок и не секрет что каждый подходя к соревнованиям знает свои сильные и слабые стороны, но на турнире все немного иначе чем на кейко. Нам необходимо гармонично соединить все наши умения и опыт, побороть слабости, желание победить, страх проиграть, разрушить сомнения, погасить излишнюю самоуверенность, и постараться показать свое лучшее кэндо, а победа в результате будет или поражение, все равно, в душе должно остаться уважение и скромность, выраженная не в достижениях или промахах, а в желании найти совершенную технику.

Денис Федчук
1-й дан кэндо.

Напередодні турніру, традиційно, було проведено семінар з кендо та атестацію до 1-го кю. І для багатьох учасників як атестація, так і сам турнір, стали першою можливістю реально випробувати свої сили, продемонструвати і отримати об’єктивну оцінку свого рівня.

Так, для наших партнерів з Одеської обласної федерації КЕНДО та БУДО, це стало першою атестацією, до якої вони серйозно та відповідально готувалися довгий час у тісній співпраці з Київською федерацією кендо. Можна впевнено сказати, що цей перший рубіж на шляху кендо, ними був з честю подоланим.

Минуло відносно небагато часу від трагічних подій в Японії, які змусили мільйони людей співпереживати за життя та долі жителів Країни Вранішнього Сонця.

Ще задовго до Турніру, в пам’ять про ці трагічні події, організаторами було прийнято рішення провести турнір в скромному і стриманому форматі.

На церемонії відкриття Турніру, пан Ога Косуке , культурний аташе Посольства Японії в Україні, насамперед, висловив подяку громадянам України за надану допомогу та підтримку Японії після трагедії, i так само подякував учасникам і глядачам за інтерес проявлений до одного з популярних бойових мистецтв Японії.

Пам’ять загиблих вшанували хвилиною мовчання.

Турнір традиційно проходив у індивідуальному та командному заліку першості. Більше тридцяти кендоїстів випробували свої сили в поєдинках за Кубок Посла Японії в Українi в індивідуальному заліку і чотири команди змагалися за володіння командним кубком.

Цього разу всі поєдинки відрізнялися особливою напругою, викликаним волею до перемоги кожного учасника. У майстерності і натиску не поступалися один одному як старші учні, так і молодші та менш досвідчені. І як результат, фінальні бої не розчарували ні глядачів, ні учасників турніру.

У напруженій боротьбі фінального поєдинку Денис Федчук (1-й дан) захистив свій титул і ще на рік залишився володарем Кубка Посла Японії в Україні. Друге місце здобув Костянтин Соляник (3-й кю), а третє –  Роман Фалєєв (2-й дан).

У командній першості місця розподілилися наступним чином:

1-е місце. Команда Федерації кендо, іайдо та дзьодо України

Метель Михайло
Чуйков Іван
Соляник Костянтин
Федчук Денис
Фалєєв Роман

2-е місце. Команда Київської федерації кендо (склад А)

Поляков Олександр
Странцевилко Дмитро
Собур Сергій
Єна Олексій
Мусевич Володимир

3-е місце. Команда ”Захід-Південь”

Букатар Олександр
Общінін Василь
Камзалаков Олег
Коханський Ігор
Гавриляк Емеріх

Нагороди переможцям Турніру вручав Посол Японії в Україні пан Саката Тоічі. Незважаючи на те, що пан Посол приступив до своїх обов’язків в Україні всього 6 днів тому, він знайшов можливість відвідати Турнір і нагородити його переможців.

У своїй промові, завершуючи Турнір, пан Посол, висловив щирі слова захоплення тим духом кендо, який продемонстрували учасники. Пан Посол був приємно здивований розвиненим рівнем кендо в Україні, що, за його словами, змусило ще більш поважливо ставиться до бойових мистецтв Японії, що розвиваються стараннями багатьох ентузіастів далеко за межами Країни Вранішнього Сонця.

Федерація кендо, іайдо та дзьодо України висловлює щиру подяку керівництву спеціалізованої школи № 47 за співпрацю та допомогу в організації Турніру.

На церемонии открытия Турнира Культурный атташе Oga Kosuke и посол Японии в Украине Sakato Toichi, в своей речи, сердечно поблагодарили украинский народ за поддержку и сочувствие жертвам землетрясения в Синдане.

По этой причине Федерация кэндо, иайдо и дзедо Украины еще задолго до дня Турнира, приняла решение не проводить соревнования в массовом и праздничном формате, отдав предпочтение сдержаному и минималистическому, тем самым символически разделить траур по погибшим в трагедии.

Накануне Турнира, традиционно был проведен семинар, который полностью был посвящен основам передвижения в кэндо. Здесь, независимо от уровня участников еще раз хотелось акцентировать внимание на правильности баланса тела, умению держать центр при различных способах перемещений в кэндо.

Если пытаться разделять кэндо на более или менее важные элементы, то это рано или поздно, приведет к потере смысла, гораздо важнее расставлять определенные акценты в процессе подготовки.

C «рэй» и «сейза» столкнулся каждый из нас начиная свой путь в кэндо. Казалось бы, что может быть проще, поклон 15/30 градусов, сесть на колени, соблюдать этикет и простые правила поведения и обращения с тренировочным оружием. Стоит ли так долго останавливаться на этом, углубляться в подробности акцентируя внимание на мельчайших деталях, может стоит посмотреть на них в общем и сконцентрироваться непосредственно на физиологии нанесения ударов? Мое мнение нет и еще раз нет. Кэндо или “путь меча”, для меня понятие пути совершенствования личности и искусства. Есть ли смысл в искусстве без желания сохранить красоту? И как можно сохранить красоту не доведя до совершенства мельчайшие грани? Кэндо не имеет конкретного результата, оно лишь указывает путь к совершенству.

Но и красоту нельзя вогнать в определенные рамки. Сложно точно сказать, сколько времени конкретно стоит уделять внимание, отдельному элементу, более важно осознать необходимость критически оценивать себя. Пытаться улучшать каждый элемент, стремится всегда концертировать свое внимание и свою энергию, принимая необходимость самосовершенствования как бесспорную истину.

Поэтому хочется посоветовать новичкам, не расстраиваться если что-то не получается сразу или получается не так быстро как у товарищей. Более важно то, каким будет стремление сделать себя и свое кэндо лучше. Хватит ли способности набраться терпения, отбросить собственный эгоизм и сконцентрироваться на желании довести до совершенства свое кэндо здесь и сейчас.

Во второй день была проведена аттестация до 1 кю, и здесь хочется отметить желание, уровень настроя и отношения с которым пришли киевские кэндоисты и приехали наши друзья из Мукачево, Одессы, Львова. Аттестация не является самоцелью, но она важна, чтобы понять, над чем необходимо продолжать работать и еще раз обозначить свои слабые и сильные стороны. И конечно же важно само общение с единомышленниками, общий настрой и готовность показать все то, к чему ты шел многие месяцы упорных тренировок.

Турнир прошел в командном и индивидуальном зачете. Все поединки отличались упорной и бескомпромиссной борьбой. Было видно что каждый участник, независимо от уровня, стремился показать все лучшее чему научился, перед глазами важных и уважаемых зрителей: посла Японии в Украине, культурного атташе, представителей СМИ, судей в составе которых были наши дорогие гости – полицейские из Японии, которые около двух недель тренировались с нами в додзе и конечно же сенсея.

Победа далась мне нелегко, и тем ценнее и желаннее был путь к ней. Удостоившись особой чести, я имел возможность общаться с послом Японии в Украине и его женой. Уважаемый господин Сакато Тоичи искренне интересовался целью, которую я преследую занимаясь кэндо и почему среди многих боевых искусств Японии я выбрал именно кэндо. Ответ мой был простым и искренним. На мой взгляд, кэндо – единственное боевое искусство, которое переносит и сохраняет всю красоту боевых элементов поединка, а драматизм и философия жизни и смерти сражения на мечах лишь добавляет ярких красок этому искусству. Я был приятно удивлен тем, что уважаемый господин посол отметил высокий уровень подготовки участников, дух и наше отношение, проведя при этом параллели между доблестной историей украинского казачества и самураев – японской военной аристократии, уравнивая дух казачества и самураев, их искусную технику владения клинком и отвагу. Именно этим глубоким заключением он объяснил наши успехи в кэндо, немного смутив меня и одновременно заставив гордиться свой страной, своей историей, своей нацией и уже после, когда успокоились эмоции от проведенных боев, я понял, что это и есть одна из главных целей кэндо.

Денис Федчук
1 дан кэндо

Цікавий він був перш за все тим, що, незважаючи на відносно молодий вік білоруського кендо, організатори семінару змогли зібрати разом представників клубів кендо Білорусі, Росії та Україні.

І хоча на семінарі не був багаточисельним, його особливою цінністю стала дружня атмосфера, що спочатку встановилася стараннями як організаторів, представників мінського клубу кендо, так і особистою участю і майстерністю ведучих семінару.

Семінар, проходив під керівництвом гостей з Австрійської Асоціації Кендо (Аustrian Kendo Association).
Ведучими були:
Харальд Хофер, 4 дан кендо, Президент АКА
Гернот Альмесбергер, 3 дан кендо, Генеральний Секретар АКА

З самого початку ведучі поставили за мету продемонструвати основні підходи до тренувального процесу, які практикуються в додзьо Австрії. Було цікаво дізнатися, що під час розминки австрійські кендока не намагаються тягнути м’язи – замість цього вони тільки розігрівають їх перед початком тренування. Аргументи на користь цього в тому, що розтягнуті м’язи не додають швидкості на відміну від просто розігрітих. Були продемонстровані вправи, які виконувалися в дуже плавному ритмі, основний зміст яких полягав у тому, щоб «підготувати» до майбутнього тренування хребет, стопи і колінні суглоби. Також був продемонстрований комплекс вправ, спрямованих на розвиток координації руху, і як наслідок, активізації роботи лівої та правої півкуль мозку. Ведучі поділилися інформацією, що цей комплекс був розроблений згідно рекомендацій медиків Австрійської армії.

Більша частина часу семінару була віддана на відпрацювання базової техніки (кiхон). При цьому програма була побудована трохи несподівано. Так, протягом семінару вся техніка відпрацьовувалася принципом, суть якого полягала в тому, щоб все навантаження тренувального процесу йшло хвилею. На початку, особливу увагу було відведено тому, що базові вправи слід робити спокійно, повільним темпом без зайвого напруження м’язів до і після удару, постійно стежити за траєкторією та положенням «ріжучої» сторони сіная (хасуджі), правильною напругою під час удару (теноучі), диханням. Поступово швидкість виконання збільшувалася, техніка ускладнювалася, але фіналом комплексу завжди було плавне і спокійне виконання базових елементів.

Окрему увагу було приділено кіаю. Був зроблений акцент на те, що кіай в кендо – це не просто крик, що виривається з горла. Кіай йде з середини, від живота і є одним з важливих і необхідних елементів атаки і тиску в поєдинку, умінням яким необхідно оволодіти кожному кендоісту. Потрібно розуміти кіай, вміти тримати кіай, вміти боротися кіаем.

Протягом дня зал здригався від кіая і дзвону ciнаїв, часто напруга сягала найвищої точки, але все незмінно закінчувалося виконанням кiхон в спокійному, чіткому ритмі.

Семінар вийшов дуже насиченим: відпрацювання бази, увага до деталей, виконання ката, джігейко, і, звичайно ж, очікувана багатьма учасниками атестація до рівня 1-го кю.

Федерація кендо, іайдо та дзьодо України, висловлює щиру подяку організаторам і ведучим семінару, вітає всіх, хто успішно атестувався і сподівається, що чергова можливість зустрітися з нашими друзями з’явиться дуже скоро.Щоб ще раз, спільно присвятити час одній об’єднуючій нас цілі- Кендо!

Но несмотря на постоянное испытание сил и выносливости которое устраивал жаркий и влажный средиземноморский климат, это было одним из лучших вариантов препровождения времени.

Для испанских кенши прошедший семинар задавал старт летней серии мероприятий. Так, по его окончанию, у них всего лишь одна неделя на то, чтобы восстановить физические и моральные силы перед очередным семидневным семинаром Такизава Сенсея на Мальорке. Можно лишь по доброму позавидовать испанским кэндока, которые имеют возможность не только потренироваться, получая ценные советы от мастеров, но и просто пообщаться друг с другом.

Попасть на семинар и посетить Валенсию, я решил практически не раздумывая, сразу же как только узнал о его проведении. Как оказалось, я был единственным иностранным участником, если не считать Юнг Парк (Еврокэндо), который получил приглашение от организаторов.

В первое время приходилось чувствовать себя белой вороной, оказалось, что мероприятие было в большей степени внутренним и слова японских Сенсеев переводили только на испанский, но к моей радости Лоренсо Заго (7 дан) отлично владел английским и я не только мог понимать, но и уточнять и обсуждать некоторые моменты непосредственно с Сенсеем. В итоге, испанцы оказались очень радушными и гостеприимными хозяевами.
Неожиданно и приятно было услышать «эй, Киев, охладись», и подняв усталый взгляд увидеть кэндоку, с которым за первые дни ты даже еще не успел познакомиться, протягивающего тебе прохладный напиток, . Часто казалось, что со многими мы знакомы уже много лет, так легко и открыто как старые друзья мы могли беседовать на различные темы. Невероятно искренне теплое отношение испанцев, позволили мне забыть, что я на чужбине и почувствовать себя среди своих по духу людей, в хорошей дружеской компании.

Тренировки пролетали незаметно, а вечернее дзигейко просто выжимали твои силы до последней капли, но это не было неожиданностью, по другому нас не учили. Перерывы между кейко, каждый коротал по разному, кто предпочитал сиесту и сон, я же в условиях ограниченного, свободного от тренировок времени, хотел и посмотреть город и искупаться в море. Все пять дней семинара были посвящены основам, начиная с рэй и заканчивая кихон. Основы это база, которая позволяет тебе развиваться дальше, а изнурительные повторения заставляют тело искать оптимальный баланс при передвижениях и необходимое напряжение мышц в работе. Мысли роятся в твоей голове. Каждый раз подводя тело к пиковым нагрузкам ты осознаешь, что в тебе раскрываются новые грани, а пример мастеров не оставлял тени сомнений в гениальной простоте сложного пути.

Кульминацией семинара, традиционно становиться турнир, который предшествовал аттестации на 1-3 даны. Турнир проходил в командном (3 человека) и индивидуальном (проигравший выбывает) зачете. Наша команда в составе Юнг Парк (Корея/Великобритания), Д. Федчук (Украина), Х. Васкез (Испания) заняла 2 место, проиграв в энчо победителям турнира. Уровень турнира был достаточно высоким, ведь среди участников присутствовали члены национальной сборной Испании, как среди мужчин, так и среди женщин. Без лишней скромности скажу, что мне было приятно оказаться на пьедестале и добавить крупинку славы стольному граду Киеву. При этом я испытывал огромную благодарность к моим товарищам по команде, и отдельную благодарность моим товарищам по киевскому додзе. Ведь каким бы ни оказался итог, я приложил максимум своих сил, чтобы показать наше кэндо с наилучшей стороны.

Вечером того же дня прошла аттестация на 1-3 дан. Почти все аттестовались на 1 дан и лишь около половины на 2. На 3 дан не аттестовался никто.

Из основных ошибок было отмечено:
1 дан – отсутствие принципа ки кен тай, попросту не совпадение фумикоми, слабый киай.
2 дан – скудный набор техник в дзигейко, в основном мен и котэ, нет котэ-мен, до, отсутствует хикивадза.
3 дан – Помимо недостаточного владения техниками, не показали должного уровня сэмэ, большинство атак вовсе проходили без соприкосновения синаев.

Тем не менее, в независимости от результата, каждому всегда есть над, чем работать и в чем улучшать свое кэндо, поэтому хочется пожелать всем терпения на пути меча и крепкого здоровья.

Хочется еще раз поблагодарить всех Сенсеев за их терпение и знания, испанских кенши с которыми успел подружиться и позаниматься и тех с кем не успел, но надеюсь еще будет возможность, потренироваться.

Денис Федчук
1 дан кэндо.

Настала найтепліша пора року – літо, а за умов глобального потепління, літо стало не просто теплим, а й спекотним. Всі, мабуть, пам’ятають літо 2010 року, коли навіть перебування на вулиці та біля води було нестерпним…

Але тренування продовжуються, навантаження аж ніяк не зменшуються, і, для того щоб краще переносити цю спеку в додзьо без шкоди для власного здоров’я, ця стаття буде присвячена питанням обміну води в організмі спортсменів.

Для того щоб краще розуміти, яку роль вода відіграє в процесах життєдіяльності, хочу поділитися з Вами деякими даними з фізіології. В організмі дорослої людини вміст води складає більше 60 відсотків від маси тіла, в різних тканинах організму кількість води різна, зокрема в печінці та селезінці вміст коливається від 80 до 85 відсотків, тоді як в кістках її набагато менше.

В організмі вода розподіляється як всередині клітин, так і поза ними, позаклітинна рідина містить приблизно 1/3 всієї води, внутрішньоклітинна рідина – до 2/3 всієї води організму. Вода поступає в організм в двох формах – у вигляді рідини, близько 48 відсотків, у складі твердої їжі – приблизно 40 відсотків, решта утворюється в процесах метаболізму поживних речовин. Процес оновлення води в організмі проходить з шаленою швидкістю, наприклад у плазмі крові за 1 хвилину оновлюється 70 відсотків води, тому не дивно, що без води людина може прожити тільки більше ніж без повітря.

Обмін води неможливо розглядати без обміну речовин, які в ній розчинені, а це іони натрію, калію, хлориди та бікарбонати, білки та безліч інших субстанцій, основну масу яких складають солі, тому в медицині і фізіології цей процес прийнято називати водно-сольовим обміном. Вміст води та солей є надзвичайно важливим і в підтриманні сталої температури тіла, яка у людей є постійною, особливо в умовах зміни температури навколишнього середовища. В обміні води приймають участь всі тканини організму, але найбільш інтенсивно – нирки, шкіра, легені і шлунково-кишковий тракт. Головним органом, що регулює водно-сольовий обмін, є нирки, при цьому варто взяти до уваги, що кількість і якість сечі можуть змінюватися в залежності від таких факторів, як інтенсивність та час фізичних навантажень, температура оточуючого середовища, та рівень зневоднення організму. Тому сечі за добу може виділятися від 0,5 до 2,5 літрів.

Втрата води також в значній мірі відбувається через шкіру шляхом потовиділення та прямого випаровування – в цьому випадку зазвичай 200-300 мл води за день, тоді як кількість поту в більшій мірі залежить від умов оточуючого середовища та характеру фізичних навантажень. З повітрям, що видихається через легені у вигляді парів виділяється до 500 мл води – ця кількість також зростає по мірі збільшення фізичного навантаження на організм. Активну роль в регуляції водно-сольового обміну відіграє шлунково-кишковий тракт, в який безперервно виділяються харчові соки, кількість яких може досягати до 8 (!) л на добу. Більша частина їх всмоктується знову, а з організмом виділяється не більше 4 відсотків.

Водний обмін людини (приблизні дані)

При втраті рідини, особливо у спортсмена, з’являються певні симптоми: втрата 1% води викликає відчуття спраги; 2% – зниження витривалості; 3% – зниження сили; 5% – зниження слиновиділення і сечовиділення, почащення пульсу, апатію, м’язеву слабкість, в деяких випадках і тошноту.

Коли я активно займався, при зважуванні після повноцінного 2-х годинного тренування і без споживання води під час тренування, втрата маси тіла становила 4 кг, що при моїй масі тіла в 98 кг становить більше ніж 4%, що говорить про значну втрату води. В результаті інтенсивних фізичних навантажень в організмі спортсмена проходять одночасно 2 процеси: утворення тепла і його віддача шляхом випромінення в оточуюче середовище і шляхом випаровування поту з поверхні тіла і шляхом нагрівання повітря, що вдихається. При потовиділенні і випаровуванні 1 л поту організм віддає 600 ккал. Цей процес супроводжується охолодженням шкіри, в результаті чого регулюється температура тіла.

Таким чином, в механізмах тепловіддачі основна роль належить шкірі, яка контактує з оточуючим повітрям, водою або предметами(кендогі), випромінює фотони теплової енергії, і з поверхні якої відбувається випаровування поту. Разом з потом виділяються мінеральні солі (спортсмени часто кажуть що піт солений і пече очі). Під впливом тренування проходить адаптація організму до умов як нагріваючого, так і охолоджуючого мікроклімату. Терморегуляція у спортсмена під час м’язової роботи тісно пов’язана із станом водно-сольового обміну і потребує підвищеного вживання рідини, деколи і у вигляді спеціальних напоїв.

Як резюме, можна сказати, що найбільше енергії(а значить і тепла) утворюється в русі, а при м’язевій роботі основне джерело тепла це м’язи, що скрочуються.

Можливо ця інформація і здасться комусь «сухою» і не важливою, але тільки розуміючи основи, можна практикувати улюблений спорт чи бойове мистецтво без шкоди власному здоров’ю.

В Кендо існують декілька факторів, які спричиняють надмірну втрату рідини та порушення терморегуляції організму: по-перше, це висока інтенсивність тренувань, особливо дзигейко та какарігейко, в яких приймають участь практично всі частини тіла, по-друге, кендогі та хакама, щільний одяг для тренувань, який закриває більшу частину тіла, по-третє – богу, маса якого приблизно 8 кг, а значить збільшується навантаження та інтенсивність м’язевої роботи, і, як результат надмірне виділення тепла і втрата рідини. Також є такі фактори, як кількість кендок на одиницю площі, вентиляція додзьо та можливість підтримки в додзьо температури комфорту. Ще потрібно враховувати індивідуальні особливості організму – вік, маса тіла, швидкість обміну речовин, яка у всіх різна.

Але, незважаючи на все це, поповнювати запаси води під час тренувань, особливо в гарячу пору року потрібно, щоб добитися максимальної ефективності від них, тому що тільки за оптимальних умов наш організм дозволить нам працювати багато, сильно, і з максимальною віддачею.

І в кінці, декілька порад, як правильно воду пити, коли, і яку воду пити краще.

Надмірна кількість води, спожита під час тренування, на встигне засвоїтися і поступити далі по травному тракту – в шлунку вона буде створювати дискомфорт і перешкоджати руховій активності, тому краще пити частіше, але по декілька ковтків, одразу після розминки це робити не обов’язково. Новачкам, які відпрацьовують субурі, асі-сабакі та етикет, це варто робити 1-2 рази за тренування, більш досвідченим кендокам, що відпрацьовують вадза, кірікаєші та приймають участь в какарігейко, влітку варто поповнювати запаси води кожні 15-20 хвилин(ті ж декілька ковтків), взимку – кожні півгодини.

Пити краще не холодну, негазовану, звичайну воду, і точно не кольорові газовані напої та соки, які окрім консервантів та газів, ще містять надмірну кількість цукру. Цукор, як джерело енергії безумовно потрібен, але краще поїсти за 2-3 години до тренування ніж дезорієнтувати організм «важким» вуглеводом. З власного досвіду скажу, що віддаю перевагу талій воді, її структура дозволяє організму швидше засвоювати та включати у процеси обміну, хоча звичайна кип’ячена чи мінеральна(джерельна) також підійде.

Напевне, на один раз досить інформації, бажаю перенести спеку без шкоди для тренувань так само стійко, як ви переносите удари сіная!

О-негай-ші-мас!

Григоровський Володимир, ортопед-травматолог
МКЛ № 9 м. Києва, спортивний лікар Федерації
Кендо, Іайдо і Дзьодо України.
doctor@kendo.org.ua